У чому переваги та недоліки?
Posted: Tue Jan 07, 2025 3:46 am
Коли ж ситуація на березі зміниться та енергія буде потрібна, то океанська вода під великим (йдеться про глибину в сотні метрів) тиском починає наповнювати кулі, шляхом розкручення класичної турбіни й генератора. Наразі місткість прототипу становить 0.4 мега-години, при потужності вироблення енергії в 0,5 мегавата. І, очевидно, йдеться лише про одну кулю, а не всю систему, що тестується. При масштабуванні потужність і місткість будуть пропорційно зростати.
Це не перше випробування, до того у 2016 році воно успішно відбулося на менш як 100 м глибинах Боденського озера з використанням куль меншого діаметру. Зараз настав час перевірити, як повнорозмірні номер телефона в иране акумулятори покажуть себе в умовах реального застосування на більшій глибині. Для допомоги вченим до проєкту приєдналися американський стартап Sperra і німецький виробник помп Pleuger Industries, що займається 3D-друком бетону.
Очевидною перевагою таких підводних систем зберігання енергії є велика кількість місця на морському дні. Також варто відзначити такі переваги бетону як матеріал для куль як порівняно невелика ціна, довговічність, простота виготовлення та екологічність.
Що стосується недоліків (реальних і потенційних), то це питання того, скільки коштуватиме експлуатація системи помп на великій глибині, так само як і ціна можливого ремонту на всьому протязі роботи сховища. Також варто відзначити, що класична технологія гідроакумуляційних станцій ГАЕС (тобто закачування води з нижнього у верхній б’єф при надлишку енергії та злив закачаної води через платину при нестачі) повинна мати більшу енергоефективність.
Але для ГАЕС потрібен перепад висот, в ідеалі ще й пара високих берегів, щоб замкнути між ними воду — отже, і все впирається у відповідний рельєф. Та й клімат теж грає роль, у посушливій місцевості ГАЕС не збудувати. А система «бетонні кулі на морському дні» загалом вимагають лише наявності кількох сотень метрів глибини біля узбережжя — і таких ділянок безліч уздовж узбережжя неабиякої кількості приморських країн.
Це не перше випробування, до того у 2016 році воно успішно відбулося на менш як 100 м глибинах Боденського озера з використанням куль меншого діаметру. Зараз настав час перевірити, як повнорозмірні номер телефона в иране акумулятори покажуть себе в умовах реального застосування на більшій глибині. Для допомоги вченим до проєкту приєдналися американський стартап Sperra і німецький виробник помп Pleuger Industries, що займається 3D-друком бетону.
Очевидною перевагою таких підводних систем зберігання енергії є велика кількість місця на морському дні. Також варто відзначити такі переваги бетону як матеріал для куль як порівняно невелика ціна, довговічність, простота виготовлення та екологічність.
Що стосується недоліків (реальних і потенційних), то це питання того, скільки коштуватиме експлуатація системи помп на великій глибині, так само як і ціна можливого ремонту на всьому протязі роботи сховища. Також варто відзначити, що класична технологія гідроакумуляційних станцій ГАЕС (тобто закачування води з нижнього у верхній б’єф при надлишку енергії та злив закачаної води через платину при нестачі) повинна мати більшу енергоефективність.
Але для ГАЕС потрібен перепад висот, в ідеалі ще й пара високих берегів, щоб замкнути між ними воду — отже, і все впирається у відповідний рельєф. Та й клімат теж грає роль, у посушливій місцевості ГАЕС не збудувати. А система «бетонні кулі на морському дні» загалом вимагають лише наявності кількох сотень метрів глибини біля узбережжя — і таких ділянок безліч уздовж узбережжя неабиякої кількості приморських країн.